Запитували – відповідаємо: громадські слухання завершуються 31 серпня 2022 року
Заклад загальної середньої освіти створюється відповідно до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.
У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти (ч.2 ст.32 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
Абзацом 2 п.30 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що реорганізація або ліквідація закладів освіти комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.
Отже, рішення 13 сесії 8 скликання від 31.08.2021 року № 304 Чечельницької селищної ради «Про проведення громадських обговорень оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти» ухвалене засновником на підставі наданих повноважень.
Питання щодо ефективності використання коштів місцевого бюджету та можливості належного фінансування закладів освіти вивчається та обговорюється саме під час прийняття рішення про утворення, реорганізацію чи ліквідацію закладу, оптимізації мережі закладів освіти.
За змістом ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Частиною п`ятою цієї статті регламентовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Згідно з ст.13 Закону України «Про місцеве самоврядування України» територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
Виходячи з прийнятих засновником рішень, які стосуються оптимізації закладів освіти, такі зміни вчинені не лише як спосіб заощадження коштів за рахунок скорочення кількості закладів освіти, а й з метою покращення якості освіти у громаді.
Неодноразові звернення громадян проти закриття школи жодним чином не вказують на протиправність рішення засновника. А також не вказують на порушення прав громадськості, оскільки громадські обговорення проєкту рішення відбуваються, а отже, забезпечено право жителів громади на висловлення думки та зауважень з приводу майбутньої мережі закладів освіти.
Крім того, відповідно до ст.53 Конституції України повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
Згідно ст.28 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 і підписану Українською РСР 21.02.1990, ратифікованою постановою Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про ратифікацію Конвенції про права дитини» № 789-XII від 27.02.1991, держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема:
а) вводять безоплатну й обов`язкову початкову освіту;
б) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безоплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги;
в) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів;
г) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей;
д) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.
Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів, щоб шкільна дисципліна була забезпечена методами, що ґрунтуються на повазі до людської гідності дитини та відповідно до цієї Конвенції.
Держави-учасниці заохочують і розвивають міжнародне співробітництво з питань, що стосуються освіти, зокрема, з метою сприяння ліквідації невігластва і неписьменності в усьому світі та полегшення доступу до науково-технічних знань і сучасних методів навчання. У цьому зв`язку особлива увага має приділятися потребам країн, що розвиваються.
Відповідно до ст.2 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) (ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997), нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Держава при виконанні будь-яких функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і навчання відповідно до їхніх релігійних і світоглядних переконань.
За правилами ст. 2 Закону України «Про освіту», законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права на освіту, а також визначених законом автономії суб`єктів освітньої діяльності та академічних свобод учасників освітнього процесу. Листи, інструкції, методичні рекомендації, інші документи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції України, та документів, що регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати правові норми. Суб`єкт освітньої діяльності має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та/або установчими документами, зокрема з питань, не врегульованих законодавством.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих. Кожен має право на доступ до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів, у тому числі в мережі Інтернет, електронних підручників та інших мультимедійних навчальних ресурсів у порядку, визначеному законодавством. Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також забезпечує рівний доступ до освіти особам із соціально вразливих верств населення. Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб у сфері освіти. Іноземці та особи без громадянства здобувають освіту в Україні відповідно до законодавства та/або міжнародних договорів України. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту згідно із Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», має рівне з громадянами України право на освіту. Право на освіту не може бути обмежене законом. Закон може встановлювати особливі умови доступу до певного рівня освіти, спеціальності (професії).
За приписами ст. 4 Закону України «Про освіту» держава забезпечує: безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до стандартів освіти; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої і післядипломної освіти відповідно до законодавства. Право на безоплатну освіту забезпечується: для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України; для здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та післядипломної освіти - у закладах освіти чи інших суб`єктів освітньої діяльності за рахунок фінансування з державного та/або місцевого бюджетів у порядку, встановленому законодавством; для здобувачів вищої освіти - у закладах освіти за рахунок фінансування з державного та/або місцевого бюджетів у порядку, встановленому законодавством. Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти. Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними), посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про повну загальну середню освіту» в Україні створюються рівні умови для здобуття повної загальної середньої освіти. Кожному забезпечується доступність та якість повної загальної середньої освіти. Кожному громадянину України, іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатне здобуття у державних та комунальних закладах освіти повної загальної середньої освіти на кожному її рівні за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів один раз протягом життя. Здобуття профільної середньої освіти гарантується за академічним або професійним спрямуванням. Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на його зміну, а також на здобуття освіти на інших рівнях освіти. Іноземці та особи без громадянства здобувають повну загальну середню освіту в Україні відповідно до законодавства та/або міжнародних договорів України.
Дане рішення влади ніяк не впливає на конституційне право дітей на освіту, зокрема в розрізі принципу доступності освіти.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України у справі про офіційне тлумачення положень ч.3 ст.53 Конституції України (справа про доступність і безоплатність освіти, рішення 5-рп/2004 від 04.03.2004), роз`яснив, що слід розуміти під цими поняттям.
При тлумаченні терміну "доступність" стосовно освіти в державних і комунальних навчальних закладах слід виходити із граматичного визначення слова "доступність" як "доступ для всіх отримати, користуватись, придбати щось", "відповідність силам, здібностям, можливостям кого-небудь".
Системний аналіз положень Конституції України, в яких вживається термін "доступність", дає підстави для висновку, що поняття "доступність освіти" у ч. 3 ст. 53 Конституції України означає створення державою можливостей для реалізації права людини на освіту. При цьому необхідно зазначити, що доступність дошкільної і загальної середньої освіти є гарантією права кожного на здобуття такої освіти, якому кореспондує обов`язок держави забезпечити реалізацію цього права. Доступність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах полягає у створенні державою відповідних умов для їх функціонування і розвитку, за яких особа змогла б реалізувати своє право на здобуття вищої освіти на основі конкурсного відбору, з урахуванням своїх здібностей та інтересів у вільному виборі типу вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності, профілю навчання.
Таким чином, виходячи із змісту поняття "доступність", яке вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах про освіту, інших нормативно-правових актах, Конституційний Суд України вважає, що доступність освіти за конституційно-правовим смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.
Відповідного до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про освіту» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування.
Відповідно до Закону України «Про освіту» визначено, що загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, мовними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення. Держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна середня освіта в Україні є обов`язковою і може отримуватись у різних типах навчальних закладів.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про освіту» батьки або особи, які їх замінюють, мають право вибирати заклади освіти та форми навчання для неповнолітніх дітей; приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього закладу освіти; обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладів освіти; звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей; захищати законні інтереси дітей.
Відтак, сам факт ускладнення доступу дітей до закладів освіти в силу віддаленості не може вказувати на порушення права дітей на освіту, зокрема її доступності.
Більше того, що засновником передбачено здійснити заходи щодо підвезення учнів шкільним або орендованим автобусом до обраних освітніх закладів громади з урахуванням затверджених маршрутів. Організація перевезень дітей шкільними автобусами за наявності очного навчання здійснюватиметься у відповідності з діючими нормативно-правовими актами України із забезпечення безпеки дорожнього руху, перевезень пасажирів автобусами, зокрема Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. За наявності дистанційного навчання забезпечується підключення до найближчих закладів освіти.
Також залишається можливість звернення жителів громади до Чечельницької селищної ради для відновлення діяльності закладу освіти у разі збільшення кількості учнів.
За таких обставин влада не порушує прав батьків та їх дітей на освіту, оскільки таке право може бути реалізовано учнями в інших закладах освіти на території селищної територіальної громади.
Відповідно до ст. 68 ЗУ «Про освіту» громадські слухання наближаються до кінця. Кожен бажаючий житель громади отримав право висловити свою думку.
Доводимо до відома і те, що по закінченню громадських слухань на сесію буде винесена пропозиція про функціонування всіх закладів загальної середньої освіти у 2022-2023 н. р., оскільки організаційно-правові дії щодо ліквідації, реорганізації, перепрофілювання не можуть здійснюватися під час освітнього процесу у закладах освіти та про внесення змін щодо плану оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти, затвердженої рішенням 13 сесії 8 скликання від 31.08.2021 року № 304.
А також повідомляємо, що рішенням 23 сесії 8 скликання Чечельницької селищної ради від 19 травня 2022 року № 630 та № 631 перепрофільовані Чечельницький заклад загальної середньої освіти № 1 та Чечельницький заклад загальної середньої освіти № 2 у Чечельницький ліцей та Чечельницьку гімназію.
