Зарплата із готівкової виручки: які умови виплати?
Зарплата із готівкової виручки: які умови виплати?
Готівкова виручка (готівка) – це сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (пп. 4 п. 3 розд. І «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148).
Виплати, пов’язані з оплатою праці – це виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (пп. 1 п. 3 розд. I Положення № 148).
Суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку, у тому числі готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).
При цьому заборонено накопичувати готівкову виручку у касах підприємств понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат (п. 17 розд. II Положення № 148).
Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом 3-х робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (п. 18 розд. II Положення № 148).
Отже, обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, для виплати заробітної плати не встановлено. Але, зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом 3-х робочих днів з дня настання строків цих виплат.
Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50 тис. грн. включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи.