Медогляди працівників у 2024 році
Якщо працівники не пройшли обов’язковий медогляд і були допущені до роботи, на роботодавця можуть бути накладені штрафні санкції. Зі статті ви дізнаєтеся більше про обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій, зокрема: як правильно організувати медичні огляди працівників у 2024 році, та чи повинні працівники проходити медогляди під час війни.
Медогляди працівників проводять для того, щоб визначити, оцінити та зафіксувати стан здоров’я працівника, з’ясувати, чи може він виконувати певні трудові обов’язки, та встановити медичні протипоказання, своєчасно виявити гострі та хронічні захворювання, а також для профілактики виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб. Проводити медичні огляди працівників необхідно навіть в умовах дії воєнного стану.
Обов'язки роботодавця щодо організації медоглядів працівників
Роботодавець зобов'язаний за власні кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Також він повинен проконтролювати, щоб медогляди проводилися у строки, погоджені з закладами охорони здоров’я, забезпечити своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження, призначити відповідальних осіб за організацію медогляду.
Чинне законодавство не визначає осіб, на кого роботодавець може покласти обов’язки з організації обов’язкових медоглядів працівників. Отже, власник підприємства може самостійно визначити осіб, відповідальних за організацію медоглядів (п. 3.5 розд. ІІІ Порядку медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246; далі — Порядок № 246).
Обов’язок працівника проходити в установленому порядку попередні та періодичні медогляди прописаний у статті 159 Кодексу законів про працю України. Тож, якщо працівники без поважних причин не пройшли у встановлений строк обов’язковий медичний огляд у повному обсязі, роботодавець має право відсторонити їх від роботи.
Медичні огляди. Нормативно правові акти
Крім Порядку № 246, діють і інші нормативні документи з організації медичного огляду працівників на виробництві. Це, зокрема:
- Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII.
- Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII.
- Закон України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573-IX.
- Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III.
- Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджені наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248.
- Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких мають проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди, затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 № 559.
- Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджений наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці від 23.09.1994 № 263/121.
- Порядок проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затверджений наказом МОЗ України від 18.04.2022 № 651.
- Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення, затверджений наказом МОЗ від 23.07.2002 № 280.
- Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX та інші.
Які існують види медоглядів працівників
Згідно з Порядком № 246 медичні огляди бувають таких видів:
- попередній медичний огляд працівників (медогляд на роботу);
- періодичний медичний огляд працівників (протягом трудової діяльності);
- позачерговий медогляд (за ініціативною роботодавця або працівника);
- щорічний медогляд (для осіб до 21 року).
Мета попереднього медогляду:
- визначити стан здоров’я працівника та реєструвати вихідні об’єктивні показники здоров’я і надати йому можливість виконувати без погіршення стану здоров’я професійні обов’язки за впливу конкретних шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу;
- виявити професійні захворювання (отруєння), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, і запобігти виробничо зумовленим і професійним захворюванням (отруєнням).
Мета періодичного медогляду:
- своєчасно виявити ранні ознаки гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальні та виробничо зумовлені захворювання у працівників;
- забезпечити динамічне спостереження за станом здоров’я працівників за впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу;
- розв’язати питання щодо можливості працівника продовжувати роботу за впливу конкретних шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу;
- розробити індивідуальні й групові лікувально-профілактичні та реабілітаційні заходи для працівників, яких за результатами медогляду віднесли до групи ризику;
- провести відповідні оздоровчі заходи.
Держпраці може змінювати періодичність проведення медоглядів з огляду на конкретну санітарно-гігієнічну та епідемічну ситуацію, але вона має бути не рідше ніж раз на два роки. Водночас працівники віком до 21 року мають проходити медогляд щороку.
Хто проводить медогляди працівників
Для проведення попередніх і періодичних медоглядів працівників роботодавець має укласти або вчасно поновити договір із закладом охорони здоров’я.
Попередній і періодичні медогляди працівників проводить комісія закладу охорони здоров'я. Такий медзаклад повинен мати:
- ліцензію на медичну практику (перевірити наявність ліцензії можна на сайті МОЗ України);
- акредитаційний сертифікат;
- свідоцтво про атестацію клініко-діагностичної лабораторії;
- матеріально-технічну базу, необхідну для проведення інструментальних, функціональних і лабораторних досліджень (рентгенологічний апарат, флюорографічний апарат, аудіометр, апарат ЕКГ, палестезіометр (вібротестер), спірограм, іншу апаратуру);
- персонал із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня;
- профпатолога.
Медогляди проводять ЗОЗ, які мають на це право. Вимоги до них викладені в пункті 2.1 Порядку № 246.
Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
Законодавством передбачене проходження й інших видів медоглядів, зокрема психіатричного та наркологічного.
Медогляди працівників
Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій
Роботодавець зобов’язаний організувати власними коштами лабораторні дослідження умов праці, за яких виявляють шкідливі й небезпечні фактори виробничого середовища та трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу (п. 3.1 Порядку № 246).
До 1 грудня поточного року роботодавець або його законний представник мають подати до територіального органу Держпраці заяву щодо визначення категорій працівників, які підлягають обов’язковим медичним оглядам у наступному році. Вона пишеться на ім’я начальника територіального органу Держпраці. До заяви потрібно додати:
- штатний розклад або витяг з переліком структурних підрозділів та всіх професій;
- дані лабораторних досліджень умов праці по всіх професіях з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу.
Також до 1 грудня поточного року потрібно скласти та узгодити з інспектором відділу з питань гігієни праці обласного управління Держпраці Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.
На основі цього акта роботодавець повинен протягом місяця скласти за встановленою формою у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам. Під час їх складання враховують наведені в додатках 4, 5 до Порядку № 246:
- Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників;
- Перелік робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників.
Поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медоглядам, складають на паперовому та електронному носіях і погоджують із Держпраці.
Для проведення медичних оглядів працівників роботодавець має укласти або продовжити договір із ЗОЗ і надати йому погоджені із Держпраці списки. Своєю чергою ЗОЗ визначає вартість медогляду, складає план-графік і погоджує його з роботодавцем.
Медогляди проводить комісія з проведення медичних оглядів закладу охорони здоров'я.
Обов’язковий профілактичний медогляд, відповідно до Переліку, затвердженого наказом МОЗ від 23.07.2002 № 280, передбачає:
- загальне обстеження лікарями-спеціалістами (терапевт, дерматовенеролог, отоларинголог, стоматолог та інші (за потреби);
- лабораторне обстеження;
- функціональне обстеження.
Дані про результати періодичного медогляду працівника і висновок комісії закладу охорони здоров'я, яка проводила медогляд, про стан його здоров’я заносять:
- до Картки працівника (п. 2.16 Порядку № 246);
- електронних медичних книжок в електронній системі охорони здоров’я (ст. 45 Закону України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573-IX).
Комісія видає працівнику медичну довідку про проходження періодичного медогляду. Ця довідка містить висновок і рекомендації комісії.
Як оформлюють результати проходження медоглядів
За результатами періодичних медоглядів комісія ЗОЗ оформлює Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників за встановленою формою, який потрібно погодити з Держпраці.
Документ складають у шести примірниках: один залишають у ЗОЗ, що проводив медогляд, інші — віддають роботодавцю, представнику профспілкової організації або уповноваженій працівниками особі, профпатологу, Держпраці та робочому органу Пенсійного фонду України.
Заключний акт потрібно зберігати протягом п’яти років. Роботодавець має самостійно розробити порядок зберігання акта та призначити відповідальних осіб.
На основі Заключного акту роботодавець інформує працівника про можливість (неможливість) продовжувати роботу за професією. Допускати до роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров’я, заборонено.
Якщо за результатами медоглядів виявлено осіб, яких потрібно перевести на іншу роботу за станом здоров’я, роботодавець має надати Держпраці копії наказів про виконання вимог Заключного акту.
Порядком № 246 також передбачено обов'язок роботодавця забезпечити власним коштом оздоровчі заходи Заключного акта у повному обсязі та усунути причини, що призводять до професійних захворювань (п. 3.7 Порядку).
Медичні огляди під час війни
Станом на сьогодні відсутні нормативно-правові акти або інші розпорядчі документи, на підставі яких роботодавець під час війни може перенести строк проведення медичного огляду працівників чи допустити до роботи працівника, який медогляд не пройшов.
Водночас Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) — військову агресію росії проти України. Поки триває воєнний стан, для роботодавців наявні підстави непереборної сили, що впливають на можливість організувати медогляди працівників.
На території активних бойових дій заклади охорони здоров’я не проводять планові заходи. Перелік таких адміністративно-територіальних одиниць викладений у додатку до розпорядження КМУ від 06.03.2022 № 204-р.
Отже, роботодавці мають провести медичні огляди працівників відразу після припинення воєнного стану в країні або хоча б після закінчення активних бойових дій, коли медзаклади почнуть проводити планові огляди.
У безпечних областях країни управління Держпраці продовжують визначати категорії працівників, що підлягають медичним оглядам, узгоджувати Списки працівників та Заключні акти за результатами медоглядів.
Відповідальність за непроходження медоглядів
Медичний огляд це обов’язкова законодавча умова, дотримання якої надає право роботодавцеві — допустити працівників до виконання їх трудових обов’язків, а працівникам — виконувати свою роботу.
Згідно зі статтею 46 КЗпП України за роботодавцем або уповноваженим ним органом закріплено право відсторонення працівника від роботи за умови відмови або ухилення працівником від проходження обов’язкових медичних оглядів. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати (стаття 17 Закону України «Про охорону праці»).
Водночас якщо працівники не пройшли обов’язковий медогляд і були допущені до роботи, штрафні санкції можуть бути накладені на роботодавця:
- адміністративний штраф згідно із частиною 5 статті 41 КпАП;
- адміністративний штраф згідно із частиною 1 статті 129 КпАП;
- фінансовий штраф згідно з абзацом восьмим статті 265 КЗпП.
Інспектор праці під час перевірки може зважити на об’єктивні причини, через які роботодавець не організовував попередні та періодичні медогляди працівників.
Відділ профілактики та розслідування нещасних випадків Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.