СКАЗ
Сказ — це смертельне вірусне захворювання, що вражає центральну нервову систему людини та теплокровних тварин.
Як передається вірус сказу
Вірус передається через слину інфікованої тварини, найчастіше під час укусів. Однак можливе зараження через подряпини або потрапляння слини на слизові оболонки чи відкриті рани.
Зараження сказом можливе навіть під час контакту з мертвою інфікованою твариною — наприклад, через порізи чи подряпини під час розбирання туші або зняття шкури, а також під час потраплянні слини загиблої тварини на пошкоджену шкіру.
Які тварини можуть переносити сказ
Загалом сказ можуть переносити як домашні, так і дикі тварини, наприклад, собаки, коти, лисиці, вовки, єноти, борсуки та кажани. У контактний спосіб людей з-поміж свійських тварин найчастіше інфікують коти й собаки, а в дикій природі — лисиці. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини.
Птахи, плазуни, земноводні та комахи сказ не переносять.
За оцінками, сказ стає причиною 59 000 смертей людей щорічно у понад 150 країнах, причому 95% випадків припадає на Африку та Азію. В Україні в 2025, 2024, 2023 роках реєструвало по 2 випадки сказу людей щорічно ( всі завершились летально).
Якщо говорити про Гайсинський район, то в 2025 році було зареєстровано 733 випадки покусів/ ослинення тваринами, з них 27 тварин мали підтверджений сказ. 440 укушеним/ослиненим призначено антирабічний курс.
Якщо дивитись по території обслугшовування Бершадського відділення ВСП Гайсинський РВ ДУ «ВОЦКПХ МОЗ» (Бершадська, Джулинська, Чечельницька, Теплицька, Соболівська, Ольгопільська ТГ), то за 2025 рік за медичною допомогою звернулось 208 осіб укушених/ ослинених тваринами, з яких у 5 тварин був підтверджений сказ. 118 постраждалим призначено курс щеплень антирабічною вакциною. У 150 випадках укуси/ослинення були завдані собаками та 49 котами, з яких лише 37 собак (25%) та 11 котів (22%) були щепленні від сказу, 81 собака та 15 котів – безпритульні.
Дана ситуація становить значну загрозу для здоров’я жителів району та несе значне матеріальне навантаження на медичну систему.
Щоб мінімізувати ризик зараження сказом, тримайтеся на відстані від безпритульних або диких тварин, не слід їх торкатися, годувати з рук чи намагатися приручити. З сторони ж жителів необхідно відповідально ставитись до утримання тварин, а на території громад вирішувати питання по облаштуванню притулків для бродячих тварин та регулювати іх кількість шляхом стерилізації.
Що робити, якщо вкусила тварина
Якщо вкусила, подряпала або заслинила тварина, негайно промийте рану водою з милом 15 хвилин або довше, потім обробіть антисептиком, що містить 70% спирту, або 5%-розчином йоду.
Наступний крок — терміново зверніться по медичну допомогу до травмпункту або антирабічного центру .
Надзвичайно важливо почати постконтактну профілактику (ПКП) сказу відразу після контакту з потенційно інфікованою твариною, до появи симптомів. У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, подряпин, заслинення слизових оболонок тощо, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Якщо з моменту контакту із твариною минуло понад три доби, антирабічний імуноглобулін не використовують.
Кількість ін'єкцій, необхідних для запобігання розвитку сказу за сучасними схемами вакцинації — всього п’ять протягом 28 днів. Імунітет стає дієвим приблизно через два тижні після закінчення курсу вакцинації та залишається таким упродовж року.
Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
Вакцинація та інша профілактика для домашніх тварин.
Вакциновані тварини не можуть передавати сказ. Власники домашніх тварин в Україні можуть вакцинувати своїх улюбленців від сказу у державних ветеринарних установах. Вакцинацію необхідно повторювати щороку, щоб підтримувати надійний імунітет у тварин.
Унеможливлюйте контакти домашніх тварин із дикими та безпритульними, адже вони можуть бути носіями вірусу; якщо поведінка вашої або чужої тварини викликає підозру — наприклад, з’являється агресія, страх води чи світла, — негайно повідомте ветеринарну службу.
Лікар-епідеміолог Юлія ПОКОТИЛО
